Военно-исторический клуб "Служивый"
 
ФОРУМ
[Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 1 из 1
  • 1
Форум воено-исторической реконструкции клуба "Служивый" » История » Одежда и вооружение » Польские драгуны на середину 17го века
Польские драгуны на середину 17го века
serhectorДата: Вторник, 12.05.2009, 17:44 | Сообщение # 1
Подполковник
Группа: Член клуба
Сообщений: 395
Репутация: 3
Статус: Offline
http://forum.milua.org/viewtopic.php?t=6692 вот описание на гетманского драгуна во времена битву под Конотопом
вот такой красавец smile

Добавлено (12.05.2009, 17:44)
---------------------------------------------
есть мнение что это тоже драгуны(второй вариант-легкоконные) интерес представляет то что здесь на воине только шлем и наручи-ровно тот минимум который любят многие наши герои.Причем наручи досчатые что упрощает работу biggrin

Прикрепления: 9822256.jpg(63.1 Kb)


http://ruweb.ucoz.com/OxyGen/munys.gif
 
kolberaДата: Суббота, 06.06.2009, 18:45 | Сообщение # 2
Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 1
Репутация: 0
Статус: Offline
Не ожидал чесно. Не мог додуматься до такого варианта sad
 
serhectorДата: Вторник, 06.10.2009, 11:47 | Сообщение # 3
Подполковник
Группа: Член клуба
Сообщений: 395
Репутация: 3
Статус: Offline
вот нашнл на Милитаре украине интересную статью
Німецькі найманці в гетьманському війську доби Хмельниччини // Етнічна історія народів Європи / Київський національний університет ім.Т.Шевченка. – К., 2004. – Вип.16. - С.141-147.

Симптоматично, що перші подібні згадки припадають на початковий період формування й становлення гетьманського війська, коли уряд намагався шляхом організаційних заходів усунути недоліки, властиві становому козацькому війську. Проекти його реорганізації з'явилися в Гетьманаті, щойно він постав у якості окремого державно-політичного утворення. Всі достоїнства й вади козацтва вповні усвідомлював і Хмельницький, закордонні інформатори якого пильно вивчали досвід військового будівництва сусідніх країн. Спершу для підвищення рівня матеріального забезпечення вже існуючих козацьких полків планувалося врегулювати джерела та порядок їхнього фінансування, а згодом запровадити військовий вишкіл.

Одночасно Хмельницький намагався створити професійні військові формування, котрі б існували паралельно із традиційними становими, й урівноважували б їхні вади. В тих умовах це було можливо шляхом запровадження найманих частин, котрі формувалися,
Передумовами появи найманців у війську Хмельницького було зосередження в руках гетьмана значних фінансових можливостей (контроль над військовим скарбом) й існування певної кількості кадрів для набору частин. Виходячи з того, що досвід вербування й практика організації відповідних формувань були відомими принаймні частині старшини й покозаченої шляхти, можна припустити, що ставка робилася на ті вже сформовані ринки найманства, котрі існували в самій Україні або в суміжних із нею регіонах.

Звичайно, найбільш якісний в професійному відношенні “матеріал” для вербунків становили саме німецькі найманці, котрі мали значний досвід і стабільно високе, ще від часів 16 ст., реноме на європейських театрах воєнних дій. Попри значні витрати, яких вимагало утримання цих вояків, вони були найкращими кадрами, що відповідали європейським стандартам, орієнтованим на лінійну тактику.

Штаб частини складався з полковника, підполковника, майора, полкових квартирмістра, каптенармуса, вагенмістра (обозного), інтенданта, писаря, фельдшера, профоса та барабанщика. Ротою доводили капітан-лейтенант, лейтенант, прапорщик, фельдфебель, сержант, каптенармус, фурьєр, помічник фурьєра й два ротні барабанщики.

Рядовий (gemajn) піхотної частини (мушкетер) озброювався шпагою або шаблею та мушкетом із кремінним замком (замість мушкета пікінери мали піки довжиною 3,99 м). У кінноті (драгунській чи рейтарській) використовувалися довгі кавалерійські шпаги або палаші, а з вогнепальної зброї – пістолі й карабіни. Жалування драгуна чи мушкетера становило не менше 12 злотих на місяць. Паралельно з грошовим жалуванням гемайни діставали сукно для пошиття одягу. Уявлення про зовнішній вигляд німецьких найманців-мушкетерів маємо з автентичних малюнків, виконаних Абрагамом ван Вестерфельдом під час його перебування в Києві в складі литовських військ князя Януша Радзивілла (1651 р.). Солдати вбрані в опанчі з відлогими комірами, короткі панталони й каптани довжиною по коліна. Вони озброєні мушкетами (очевидно, з ударно-кремінними або коліщатими замками) і шпагами на портупеях і перевісях.
Однак, за деякими відомостями, німецьку піхоту в Речі Посполитій навчали діям і в старих бойових порядках із щільним розташуванням, що, отже, свідчить про їх стійке побутування в Центральній і Східній Європі. Основним типом такого шикування було караколе – десятишереговий стрій мушкетерів. У бою перший шерег робив випал, розділявся на дві частини й переходив у тил для заряджання мушкетів. Цей маневр повторювали другий, третій й інші шереги. Таким чином створювалася безперервність ведення вогню. Контрмарш караколе міг здійснюватися не тільки назад, але й уперед і до флангів.

Теоретично Хмельницький мав змогу поповнювати своє військо німецькими вояками двома способами, однаково поширеними на той час в європейській практиці. Першим були вербунки (т.зв. “затяги”) за кордоном, другим – переманювання на свій бік солдатів противника або схиляння до служби полонених найманців.

Уже в листопаді 1648 р., готуючи облогу Замостя, Хмельницький відправив листа до полковника німецької залоги міста Людвіка Вайгера, пропонуючи йому перейти на бік Війська Запорозького. У своєму посланні гетьман зробив аналогічну пропозицію всім найманцям, підкреслюючи, що кожен вояк “і у нас зістанеться при своїм регіменті й повазі і не будете голодні й голі або піші – будете вдоволені з нас і обопільного товариства нашого”. Цікаво, що серед аргументів, які підкріплювали ці заклики, наводився приклад колишніх польських жовнірів, що приєдналися до повстання. Їхня кількість, за словами гетьмана, дорівнювала 7 тисячам чоловік.

Спроби гетьманського правління перетягти на свій бік німецькі частини одразу викликали занепокоєння в поляків, яке істотно зросло, після спроб провадити самостійні вербунки в коронних землях. Сильне збентеження при королівському дворі в січні 1651 р. спричинила звістка про те, що до Хмельницького з Німеччини вирушило кілька найманих відділів. Прикордонні повіти негайно обіслали універсалами з повідомленням, ”начебто певний полк чужоземного люду йде до границь коронних і хоче перейти через державу нашу, щоб сполучитися з неприятелем против Речі Посполитої” . 27 лютого коронний кухмістр Анжей Мнішек у листі до львівського підстарости писав: “король наказав мені, щоб я вас перестеріг, бо туди (під Львів – О.С.) йдуть німці-волонтери, що прямують до Хмельницького, не маючи жодного мобілізаційного листа. З такими треба обережно поводитися й добре їх перевіряти. Розіслано універсали, думаю, що вони й до Львова дійдуть, про те, щоб їх скрізь громили; треба наказати, хоч би де вони з'явилися, їх треба бити” .

Так, під час міжусобної боротьби між молдавським господарем Василем Лупу та логофетом Стефаном Георгіцу в квітні 1653 р. на боці першого билося 300 німецьких солдатів, присланих з України зятем господаря Тимофієм Хмельницьким. Описуючи втечу переможеного Лупу на польську територію, семигородський хроніст Георг Краус, відзначає роль цих найманців, котрі обороняли місце переправи двору господаря через Дністер, фактично врятувавши йому життя. Оточений підрозділ до останнього відбивав атаки військ воєводи Януша Кемені, поки не був остаточно знищений.
Той факт, що за словами Крауса, німців прислано не гетьманом, а його сином, може свідчити про те, що їхній найм був результатом приватної ініціативи Тимофія Хмельницького. Наявність “екзотичних” німецьких солдатів цілком логічно вписується в практику комплектування надвірних військ з притаманною їй наявністю іноетнічних елементів (татар, сербів, угорців, турків), й значними матеріальними витратами на їхнє утримання.

Цікавою є згадка про німецьких військових інструкторів у козацькому війську, виряджених в Україну царем Олексієм Михайловичем невдовзі після укладення Переяславської угоди. Як свідчив у серпні 1654 р. у королівському таборі під Зборовом полонений повстанець, німці “вчать козаків так, як і в нас (тобто поляків - О.С.), а московський цар платить (цим) офіцерам щомісяця по 50 зл.”. За аналогією навчань “полков нового строя” московського війська, організованих на основі посібника з тактики Валльхаузена “Kriegskunst zu Fuss”, більш відомого в російському перекладі як “Учение и хитрость ратного стрения пехотных людей” (1649 р.), можна припустити, що іноземні інструктори навчали козаків шикуванню в шереги й ряди, поворотам, здвоюванню рядів тощо.

Про можливість перебування у Війську Запорозькому німецьких старшин, причому досить високого рангу, повідомляють матеріали посольства бранденбурзького дипломата фон Сомніца. З-поміж численних доручень, наданих йому курфюрстом у серпні 1655 р., є завдання з'ясувати стан українського війська та до
відатися про долю двох німецьких полковників – Олександра Ахіллеса та Бендікса.
Hайбільш імовірно, що ці полковники могли очолювали особисту охорону гетьмана, котра, як ми бачили вище на прикладі Тимофія Хмельницького, складалася з німецьких найманців.

Описані вище явища лише позначили тенденцію до постановки “питання” про наймане військо – своєрідне підкріплення для збройних сил Війська Запорозького. Найманці були позастановою формацією, орієнтованою на зовсім нові реалії соціально-політичного і воєнного розвитку Європи. Передумовами появи найманої служби стали фінансове зміцнення гетьманської влади, яка потребувала оперативної військової підтримки, та формування ринків найманства, приступних для України. Молода козацька держава вже в 1648-1649 рр. шукає самостійного доступу в ці регіони, найбільш престижними і дорогими з яких були ринки вербовки німецьких найманців. Жорстока конкуренція тут між кількома центральноєвропейськими державами, в тому числі й Річчю Посполитою, не дозволила Гетьманщині скористатися цим джерелом поповнення війська. Через дороговизну й віддаленість ринків набору німецька піхота за часів Хмельницького навряд чи переросла рамки надвірного війська й не мала шансів істотно поширитися в українській армії.

Вище сказаного, що картини Вестерфельдта та Голандських митців, на мою думку, достатньо для того щоб працювати над темою.
До речі цікавий момент: як і чому вчили німці в козацькому війську і це задовго до появи польского перекладу статуту! (1660 рік)

Гадаю питання, що роблять ці люди в німецькіх строях в козацькому війську (на реконструкціях) - знято остаточно.
А якщо все ж виникнуть питання, ну що ж! У найманців завжди є відповідь


http://ruweb.ucoz.com/OxyGen/munys.gif
 
serhectorДата: Пятница, 09.07.2010, 10:40 | Сообщение # 4
Подполковник
Группа: Член клуба
Сообщений: 395
Репутация: 3
Статус: Offline
Вот немного фотографий с Клушино на которых можно увидеть как делают кавалеристов немецкого строя на 17в
(пистольеров и конных аркибузеров) наши коллеги в Польше
Прикрепления: 6776750.jpg(75.6 Kb) · 4747661.jpg(82.3 Kb) · 3411448.jpg(118.9 Kb)


http://ruweb.ucoz.com/OxyGen/munys.gif

Сообщение отредактировал serhector - Пятница, 09.07.2010, 10:42
 
serhectorДата: Пятница, 02.09.2011, 15:53 | Сообщение # 5
Подполковник
Группа: Член клуба
Сообщений: 395
Репутация: 3
Статус: Offline
От здесь экипировка голландского образца-лансер и драгун

Добавлено (02.09.2011, 15:53)
---------------------------------------------
Еще немного про европейскую среднюю и тяжелую кавалерию http://s42.radikal.ru/i096/0902/17/b4667903ee3e.jpg

Прикрепления: 7195766.gif(26.6 Kb)


http://ruweb.ucoz.com/OxyGen/munys.gif
 
serhectorДата: Пятница, 02.09.2011, 16:53 | Сообщение # 6
Подполковник
Группа: Член клуба
Сообщений: 395
Репутация: 3
Статус: Offline
Легкоконный-хорват интересный колет,щит и защита руки
Прикрепления: 7518721.jpg(93.7 Kb)


http://ruweb.ucoz.com/OxyGen/munys.gif
 
serhectorДата: Пятница, 02.09.2011, 16:59 | Сообщение # 7
Подполковник
Группа: Член клуба
Сообщений: 395
Репутация: 3
Статус: Offline
Офицер-хорват вторая половина 16в
Прикрепления: 4457005.jpg(91.9 Kb)


http://ruweb.ucoz.com/OxyGen/munys.gif

Сообщение отредактировал serhector - Пятница, 02.09.2011, 17:00
 
serhectorДата: Пятница, 02.09.2011, 17:22 | Сообщение # 8
Подполковник
Группа: Член клуба
Сообщений: 395
Репутация: 3
Статус: Offline
офицеры
Прикрепления: 1473163.jpg(66.1 Kb)


http://ruweb.ucoz.com/OxyGen/munys.gif
 
serhectorДата: Понедельник, 26.12.2011, 11:13 | Сообщение # 9
Подполковник
Группа: Член клуба
Сообщений: 395
Репутация: 3
Статус: Offline

Элементы этой картины из глуховского замка скорее всего всем приходилось видеть но тем не менее это хорошие образцы экипировки-ка для пехоты так и для кавалерии
Прикрепления: 9450030.jpg(150.9 Kb)


http://ruweb.ucoz.com/OxyGen/munys.gif
 
In{FER}noДата: Четверг, 29.12.2011, 03:19 | Сообщение # 10
Сержант
Группа: Администраторы
Сообщений: 41
Репутация: 1
Статус: Offline
Пехота - да, эти картинки частенько цитируют. А кавалерия тут, мягко говоря, сильно приблатненная.... непростая, то есть, полковники, небось, не меньше.
 
serhectorДата: Суббота, 09.06.2012, 11:10 | Сообщение # 11
Подполковник
Группа: Член клуба
Сообщений: 395
Репутация: 3
Статус: Offline
Нашел новый вариант драгунов.Очень интересна конструкция рукавов(брасардов)
очень напоминает аналогичную защиту на комплектах середины 14 века.
Прикрепления: 9167524.jpg(259.4 Kb)


http://ruweb.ucoz.com/OxyGen/munys.gif
 
Форум воено-исторической реконструкции клуба "Служивый" » История » Одежда и вооружение » Польские драгуны на середину 17го века
  • Страница 1 из 1
  • 1
Поиск:

Copyright MyCorp © 2018 Сделать бесплатный сайт с uCoz